СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЛІЦЕЮ
Заступник директора з виховної роботи
Миколаївського класичного ліцею
Морозова В.Б.
За підсумками аналізу виховної роботи за останні роки визначені певні проблеми у сформованості учнівського самоврядування, дієвості системи учнівського самоврядування. У наші дні в процесі докорінного перетворення роботи освітньої установи учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу. Беручи участь у діяльності органів дитячого самоврядування, учні включаються в різнобічну позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються в практику громадянської поведінки і соціальної діяльності. У рамках учнівського самоврядування діти отримують можливість впливати на зміст освітнього процесу, відстоювати свої права та інтереси, задовільняти актуальні потреби в самовираженні, самоствердженні і самореалізації.
Для досягнення розвитку самоврядування в сучасному освітньому закладі необхідно вирішити ряд проблем, таких як – формальне функціонування органів самоврядування, без урахування думки і бажання самих учнів. Принцип самодіяльності та ініціативи в роботі з учнями нерідко ігнорується. Педагоги надають прямий тиск на громадську думку учнів, самоврядування організується за формою, але не за своєю суттю. Самоврядування залишається привілеєм лише окремих активних учнів. При цьому забувається, що воно не тільки засіб, але і результат виховання, він передбачає широку варіативність.
Перед організаторами виховного процесу сучасного освітнього закладу постає питання – яка модель учнівського самоврядування найбільш прийнятна, які класичні принципи необхідно переглянути, що взяти за основу. Саме тому нами розроблена Стратегія розвитку учнівського самоврядування та план заходів на 2021-2022 н.р.
Мета Стратегії розвитку учнівського самоврядування:
Захист прав та інтересів учнів.
нтеграція зусиль учнівського загалу для добрих і корисних справ. Підвищення активності учнів.
Розробка і реалізація учнівських проектів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу в школі.
Вироблення навичок самоврядування, соціальної активності та соціальної відповідальності учнів завдяки організації участі їх у практичній громадській діяльності.
Виявлення і стимулювання розвитку творчого потенціалу кожного учня, збагачення його суспільно-громадянського досвіду.
Формування життєвої компетентності та стимулювання прагнень учнів до життєвого успіху.
Розвиток творчих рис характеру — цілеспрямованості, вимогливості, толерантності, винахідливості, оригінальності, готовності до виправданого ризику.
Учнівське самоврядування як сукупність форм дитячої самоорганізації та спільної діяльності за інтересами неможливе без відповідних дій з боку педагогів. Аналізуючи минулий і сучасний досвід організації учнівського самоврядування, визначаємо ряд провідних умов і принципів, які сприяють активізації діяльності учнівського самоврядування ліцею.
ПАРТНЕРСТВО
Одним з базових принципів спільної з учнями діяльності в рамках управління ліцейським життям, організації дозвілля чи просто проведення певних заходів є партнерське ставлення та відповідний тип спілкування, виконання спільних дій. Формування партнерських взаємин на рівні «педагог-учень» чи або ж навіть «учень –директор(завуч)» не слід асоціювати з втратою взаємоповаги та встановленням панібратського ставлення. Скоріше навпаки: рівень ззаємної поваги та порозуміння значно підвищується, зникає формалізм у взаєминах,підвищується адекватність у сприйманні поставлених спільних завдань та один одного, долаються основні комунікативні бар’єри. Вийти на рівень партнерства у спілкуванні і діяльності можливо передусім через самовиховання і педагогів, і учнів, адже вимагає від партнерів високої рефлексії, усвідомлення цінності спільної діяльності та важливості спільних цілей.
РОБОТА З АКТИВОМ
У діяльність щодо організації учнівського самоврядування включається передусім той сектор учнівської громадськості, який прийнято називати активом. Наявність працездатного та дієвого активу є суттєвим фактором організації учнівського самоврядування колективу, його деммократизації. До складу активу входять передусім учні, які виконують ті чи інші суспільні доручення. Ключовими характеристиками активу є динамічна структура (змінюваність) та спадкоємність.
Специфічні напрямки організаційно-виховної роботи з активом:
1. Виховні дії, спрямовані на усвідомлення учнями власних обов’язків, функцій (інструктаж, конкретизація завдань, доручення, колективні обговорення, індивідуальні бесіди, повсякденне спілкування);
2. Надання повсякденної практичної допомоги в роботі, організація обміну досвідом роботи;
3. Контроль і спостереження за роботою активу, критика результатів, створення ситуацій, в яких учні можуть презентувати результати своєї роботи;
4. Організація самостійного планування, самостійного аналізу результатів, заохочення учнівської ініціативи;
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВУ ЧЕРЕЗ ФОРМУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ
Особливе значення у справі учнівського самоврядування має формування перспектив. Саме таким чином, на думку педагогів і психологів, забезпечується розвиток і укріплення учнівського колективу. Розвиток участі залежить передусім від змістовності і динаміки діяльності учнівського колективу та загальноліцейського колективу. Колективна перспектива - умова руху колективу, віддалена у часі мета, що обумовлює прагнення і добровільну діяльність, в якій зацікавлена переважна більшість членів колективу. Характер перспективи залежить від індивідуальних психологічних і вікових особливостей учнів, колективних та індивідуальних інтересів і потреб. Аналіз учнівських перспектив дає педагогу вичерпану інформацію про внутрішній стан і настрій учнів, їх прагнення, інтереси, мрії,ціннісні орієнтири.
ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ
Вагомим фактором розвитку і досягнення зрілості колективу, а відповідно активізації участі, є формування суспільної думки. Під суспільною думкою слід розуміти ті домінуючі погляди, оцінки, які надаються в учнівському середовищі певним явищам і фактам колективного життя. Формувати і розвивати в колективі здорову суспільну думку можливо лише за умов добре налагодженої практичної діяльності учнів, власне кажучи – самої участі.
СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ ЗМАГАННЯ
Часто використовується як метод активізації молодіжної участі, оскільки відповідає особливостям дитячої природи, а також є доступним дитині способом – шляхом співставлення – оцінити результати власної діяльності або ж діяльності колективу. Організація змагання вимагає чіткого формулювання мети і завдань (мотивація діяльності), встановлення певних правил і єдиних умов діяльності, очевидності і публічності результатів.
ОРІЄНТАЦІЯ НА ЗАЛУЧЕННЯ УСІХ УЧНІВ
Залучення усіх учнів до різноманітної і змістовної спільної діяльності (позакласна робота, трудова, громадська та культурно-масова діяльність). Слід організовувати і стимулювати цю діяльність таким чином, щоб вона об’єднувала та згуртовувала учнів в дружний і працездатний колектив. Залучення учнів до роботи самоврядування неодмінно має ефект, коли виховна дія, спрямована на весь колектив, чинить вплив окремо на кожного з членів колективу; і навпаки – виховний вплив на окрему особистість у колективі розповсюджується на весь колектив.
ПЕДАГОГІЧНА ДОПОМОГА
Це не контроль діяльності учнівського самоврядування. Даний принцип передбачає забезпечення реальних прав і обов’язків учасників самоврядування; цілеспрямоване навчання організаторів ліцейського життя необхідним у цій справі умінням і навичкам, створення ситуацій спільного навчання педагогів та учнів, взаємонавчання; увага до консолідованої думки чи рішення учнівського колективу, обов’язкова наявність реакції на будь-яку активність з боку учнів.
КООРДИНАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Отримання інформації і її аналіз здійснюються на всіх рівнях ліцейського самоуправління: в класних колективах робочі органи самоуправління аналізують діяльність кожного члена колективу і свою власну, в загальноліцейських органах учнівського самоуправління проводиться аналіз по кожному напряму окремо і загальний аналіз. Аналіз доповнюється самоаналізом і навпаки.
2. Мотивація діяльності. Групові мотиви відображають ставлення класу не лише до цілей діяльності, але і до її змісту та процедури організації. Тому в різних колективах домінуючим може бути будь-який з соціально-значущих мотивів.
3. Планування. Планування відбувається в класних колективах (класні органи), на загальноліцейському рівні.
4. Організація, тобто підготовка учнів до діяльності. Педагоги консультанти навчають дітей виконувати інструктивно-методичну роботу. Суть діяльності по організації полягає ще й в тому, щоб підготувати самих учнів, визначити терміни, призначити відповідальних.
5. Контроль. Здійснюється на рівні самоконтролю і контролю з боку органів учнівського самоуправління. Ціль - отримання інформації про протікання всіх процесів під час організаторської виконавчої діяльності для аналізу і корекції системи.
6. Регулювання і корекція. В загальному сенсі – це внесення змін у функціонування системи, якщо воно відхиляється від норми, через учнів та керівників тих чи інших органів учнівського самоуправління.