Гулямова Карина Еркінжонівна, вч.англійської мови
Анотація. У статті проаналізовано виклики та проблемні ситуації для молодого фахівця, виокремлено певні шляхи вирішення цих ситуацій, освітлені реалії професії вчителя і описано певні переваги і недоліки вчительства. Простежено особливості викладання молодими фахівцями в закладах освіти. Визначено, що роль молодого педагога відіграє значну перевагу для будь-якої школи, ліцею тощо, адже має за мету модернізувати техніки і методики навчання і дати нові ідеї та думки для освітянського колективу.
Ключові слова: викладання, виклики, реалії, заклад освіти, молодий фахівець
Вступ. Дитячий садок, школа, університет - невід'ємні шляхи в житті кожної людини. Ще змалечку люди вчаться розуміти один одного і плідно працювати над речами, які відбуваються щоденно. Звичайно, для досягнення кращого життя, потрібно вчитися. Отже, кожен проходить через заклади освіти. Потрапляючи до школи, найперше, що потрапляє на очі, - це вчитель. Вчитель - це провідник до колодязю знань, тому багато хто спирається на досвід освітянина. І тут виникає питання: "Чи молодий вчитель зможе навчити чомусь?"
Мета роботи. Метою роботи є висвітлити основні особливості викладання молодими фахівцями в закладах освіти, а саме - виклики або челенджи для молодого вчителя та реалії, з якими зівштовхуються новоспечені педагоги. 349 Матеріали та методи. В проведенні дослідження було використано емпіричні методи дослідження –прикладні(тематичні) дослідження. Результати та обговорення. Зазначаємо, що існує думка, що молодий фахівець кардинально відрізняється від того, хто вже пройшов не один "життєвий шлях". Недосвітній і сором'язливий, акуратний і збентежений, неуважний і безідейний - ось такий опис виникає в голові, коли говоримо про фахівця, що нещодавно закінчив університет. Звичайно, не кожен вчитель може показати себе на 100 відсотків, проводячи перший урок в своєму житті. Але все ж таки бути молодим вчителем - це не клеймо. Слід визначити чому саме. Підкреслюємо, що молодий вчитель є свіжим диханням для закладу освіти. Може виникнути питання: "Чому саме?" Є декілька пунктів щодо цього:
1) діти зацікавлені у вчителеві, а саме дивляться на вчителя як на друга, тому не будують бар'єр між собою и вчителем; 2) колектив стає більш різноманітним, тобто кожен має свою думку і ідею, а маючи молодого фахівця, ідей стає більше; 3) нарешті, "молоді і енергійні" - так можна назвати цей пункт, адже будучи молодим вчителем - означає намагатися все робити добросовісно і гарно. Отже, можна сказати, що ці пункти, а точніше приклади того, що молодий вчитель - це не клеймо, підтверджують факт про новизну і актуальність такого спеціаліста. Коли дитина навчається в закладі освіти, не тільки вона контактує з вчителями, а й її батьки. Як відомо, мати та тато завжди намагаються стежити за навченістю свого сина чи своєї доньки, адже хочуть бачити гарне майбутнє для дитини. Виникає проблема: іноді батьки не вважають, що молодий фахівець може навчати. Таким чином, слід виокремити шляхи вирішення цієї проблеми. Перш за все, вчитель потрібен розуміти, що батьки є вагомою частиною для кожної дитини. Наголошуємо, що саме з дитинства малюк навчається батьками. Вони допомагають йому робити перші кроки і ставати незалежним. Таким чином, школа є другою ланкою у житті кожного учня, адже саме вона 350 "простягає руку допомоги" у становленні в суспільстві. Отже, слід одразу знайти спільну мову з батьками. Зазначимо декілька вказівок: ⦁ не треба боятися йти на контакт з батьками, адже це буде відчуватися. Звичайно, скільки людей, стільки й думок, але якщо мати чи тато будуть бачити зацікавленість вчителя, то навіть найстереотипніша людина почне розмову з гарного тону; ⦁ тримати нейтральну позицію - найкращий варіант. Вчитель не повинен бути в таких відносинах, де дружба з батьками грає важливу роль. Дитина повинна намагатися вчитися і показувати свої досягнення. Але існують випадки, коли учень не хоче вчитися, тому на допомогу приходять батьки. Саме мати чи тато знаходять шляхи вирішення проблеми,а саме - шлях "через вчителя." Є також інший варіант - розмова переходить у конфлікт. Найгірше, що може зробити вчитель, - це перейти межу. Наприклад, говорити грубощі, лаятися, або навіть використовувати нецензурну лексику; ⦁ у будь-якому випадку треба шукати компроміс. Не має значення, як сильно батьки можуть бути не праві і не розуміти вчителя, треба бути толерантним і намагатися знайти спільну мову; ⦁ показати своє "Я", а не йти на повідну. Іноді молодий вчитель може розгубитися і не знати, як само поводитися при розмові, але не поважати себе і робити так, як бачать це інші - не варіант. Треба не забувати про те, що вчитель є прямим учасником навчання, в той час батьки - другорядним. Таким чином, щоб не трапилось би під час діалогу, вчитель повинен відчувати себе у своїй тарілці. Ці поради є важливими для кожного молодого фахівця, адже вони допомагають співпрацювати з батьками, а це є вагомою перевагою. Говорячи про самих учнів, то виникає дилема. Учні - делікатні персони, які можуть сприймати вчителя молодого за освітнього працівника, або ні. Якщо зіштовхнутися з другим варіантом, то виникає ряд проблем, через яких належного навчального процесу не буде відбуватися. Для того, щоб уникнути цього, треба: 351 1) знати, хто "головний в класі", а саме відчувати себе впевнено і не давати учням змогу керувати процесом. Якщо діти будуть відчувати, що вчитель не знає, як проводити уроки, тобто буде розгублений в своїх діях, то головними в класі стануть учні, а не вчитель; 2) вміти спілкуватися і вислуховувати дітей. Коли дитина знає, що нею зацікавлені і вона впевнена, що може звернутися у будь-який момент до вчителя, то контакт з дитиною буде закріплений, а це значить, що між вчителем і учнем не буде напруги; 3) не бути ворогом для дітей. Інколи вчителі бувають занадто суворі, не помічаючи цього. Діти не зможуть на уроках комфортно себе почувати, адже будуть боятися або замкнуться в собі. Це не означає, що вчитель повинен все дозволяти і не контролювати дітей, навпаки. Тільки компетентний вчитель слідкує за навчанням дітей, за іхніми результами, і охоче допомагає поліпшувати їх, будучи при цьому і достатньо суворим, і добрим; 4) мати достатню обізнаність у предметі, який викладається вчителем. Діти задають різні питання. Це може стосуватися певної теми підручника чи бути загальним питанням. Наприклад: як перекладається слово "affection". Якщо вчитель не може відповісти на питання учня, в цьому немає причини хвилюватися, адже знати все досконало неможливо. Але якщо це трапляється кожного разу, то учні не будуть спиратися на вчителя, як на еталон. Виникає недовіра у дітей, яка ставить під загрозу авторитет вчителя. Слід підкреслити, що людина народжується для того, щоб вчитися, тому зростати в професійному плані для молодого фахівця дуже важливо. Як бачимо, молодий фахівець зіштовхується із багатьма ситуаціями, які впливають не тільки на відносини між учнями та батьками, а й на навчальний процес. По-іншому ці ситуації можна визначити, як виклики для вчителя. Слово "виклик" має різні значення, але в даному випадку воно означає заклик до подолання проблем. Yalçınkaya (2002) визначив перші виклики новоспечених вчителів такі як: inexperience(недосвідченість), conflicts between pre-service training and in-service applications(розбіжності між навчанням для 352 початкових вчителів та підвищенням кваліфікації для досвідчених); pressures on new teachers(тиск на нових вчителів); effort to be able to finish more tasks, fear of inspection, and adaptation to school and environment(зусилля, щоб мати змогу виконати більше завдань, страх перевірки та адаптація до школи та середовища) [2]. Слід більш детально розглянути кожну проблему. Перша та найпоширеніша проблема - це недосвідченість(англ. inexperience). Як відомо, недосвідчена людина не має достатнього "багажу знань за плечима". Беручи до уваги, що молодий вчитель має змогу опиратися лише на свій досвід під час проходження педагогічної практики, навчаюсь в університеті, можна виокремити наступні проблемні ситуації:
1) недоречний виклад предмету. Це виникає через мову, алгоритму дій, подання матеріалу тощо;
2) психологічні аспекти навчання, тобто незнання особливостей поведінки та психічного стану дітей;
3) короткочасна чи довготривала депресія вчителя, яка стає великим бар’єром в роботі. Виникає цей стан через невиправдані надії “блискучої кар’єри педагога”;
4) челендж “я - батько, і я краще знаю”, який дається важко для молодих вчителів, адже знайти спільну мову з батьками учнів є нелегкою задачею. Слід сказати, що вищезазначені проблеми молодого фахівця необмежені, тому що кожен “свіжий” вчитель виокремить свої складні ситуації, з якими самостійно чи, навпаки, справляється в роботі. Наступний челендж постає у розбіжності між навчанням для початкових вчителів та підвищенням кваліфікації для досвідчених, адже молоді фахівці, зазначимо, не мають змоги отримувати безкоштовне навчання від держави. Для того, щоб отримати категорію, вчителеві потрібно п’ять років плідно працювати і навчатися самостійно. Сьогодення пропонує багато різних освітянських платформ, завдяки яким можна отримувати знання і розвиватися у сфері освіти. Підкреслюємо, що навчання завжди потребує не тільки фінансових витрат, а й часу, сил, наснаги і бажання. Таким чином, для того, 353 щоб мати більше, треба йти до цього: цікавитися задля відкриттів нових шляхів. Незважаючи на те, що молоді вчителі намагаються давати учням все можливе для їхнього майбутнього, виникають проблеми із тиском від учнів, батьків чи колег. Найголовніша проблема постає у тому, що багато молодих фахівців не справляються із ситуацією, коли робочий процес стає тягарем. Звідси й маємо таку думку, що професія вчителя характеризує терпіння та мужність. Педагогу потрібно бути толерантним і розуміючим, щоб вирішувати будь-які питання, що стосуються навчання. Це означає, що для освітян доречним буде проходити психологічні курси або тренінги, де кожний отримує допомогу і пораду. Аналізуючи іншу проблему, - зусилля, щоб мати змогу виконати більше завдань, страх перевірки та адаптація до школи та середовища - маємо зазначити наступне: 1) новоспечені вчителі готові змінити думку щодо вчительства одразу після першого уроку. Це означає, що проблема зусилля підготувати різні методичні розробки і витрати небагато часу розповсюджена серед багатьох. Шляхом вирішення стає тайм-менеджмент, ретельно розписаний день. Вчитель самостійно має за мету обдумати і “розбити” години свого робочого процесу; 2) страх “показати себе” на відкритому уроці, вірогідно, був у кожного молодого фахівця, адже під час уроку відчувається стрес та знервованість, які заважають провести урок таким чином, щоб учні навчалися без відчуття натиску; 3) адаптація до школи та навчального середовища дається не так легко, бо, як кожній людині, молодому вчителю треба час на це. По-перше, існує відчуженість, через яку важко звикнути до місця роботи, а по-друге, мала або взагалі відсутність підтримки. Слід сказати, що всі проблемні ситуації чи челенджи відіграють важливу роль в житті майже кожного молодого фахівця, бо мають переваги й недоліки одночасно. Незважаючи на деякі негативні моменти, можемо сказати, що професія вчителя вчить витривалості, енергійності, працелюбності і 354 доброзичливості. Вчителі-початківці є особливими і незвичайними, адже “...мають безліч ролей, таких як учень, вчитель і дослідник”[1]. З одного боку, молодий фахівець не тільки є тим, хто навчає і дає знання учням, а й тим, хто сам вчиться принципу “як та чому”. З іншого боку, під час навчання новоспечений вчитель може розуміти свої слабкі сторони, тим самим виникає проблема вміння обґрунтовано визначити свій рівень знань. Це означає, що роль учня і дослідника підвштовхує до професіоналізма, а саме: якщо періодично вчитися новому, учням буде легше навчатися, адже чим більше методик та технік використовує вчитель, тим краще учень відпрацьовує тему. Висновки. Підбиваючи підсумки аналізу особливостей викладання молодими фахівцями в закладах освіти, маємо наступне:
● по-перше, молодий вчитель виступає в роль “родзинки” закладу освіти, адже має свої ідеї та думки, які, зазвичай, є актуальними в 21 сторіччі;
● по-друге, кожен молодий фахівець проходить етапи недосвідченості, розбіжності між навчанням для початкових вчителів та підвищенням кваліфікації для досвідчених, тиску на нових вчителів,зусилля, щоб мати змогу виконати більше завдань, страх перевірки та адаптація до школи та середовища, які є в одной час і челенджами, і потужними вказівками в кар’єрному рості;
● по-третє, реалії роботи в закладі освіти виступає в проблемних ситуаціях, які пов’язані із учнями, батьками і адміністрацією;
● нарешті, молодий вчитель не тільки навчає, а й навчається сам, пізнає нові джерела інформації, відкриває для себе різні методи навчання й застосовує їх на уроці, досліджує і аналізує. Слід підкреслити, що слово “молодий” не є тягарем для педагога, а, навпаки, уособлює найкращі надії і бажання новоспеченого вчителя, який через велику преграду під назвою “виклики” робить все можливе, щоб учні були вмотивованими і зацікавленими у навчальний процес.
Comments